Верховна Рада - cvu.org.uacvu.org.ua/uploads/Дослідження.pdf · Кабмін...
17
Transcript of Верховна Рада - cvu.org.uacvu.org.ua/uploads/Дослідження.pdf · Кабмін...
1
Аналітичний звіт розроблено в рамках проекту «Дієві механізми оцінки роботи народних
депутатів для виборців» на виконання Плану дій Ініціативи «Відкритий парламент» за
підтримки проекту ЄС-ПРООН «Рада за Європу».
Резюме:
1. Темпи законодавчої активності Верховної Ради суттєво знизилися за три роки роботи.
Про це свідчить щорічне зменшення кількості зареєстрованих законопроектів та
прийнятих законів. Якщо у 2015 р. у ВР за рік було зареєстровано понад 4 тис.
законопроектів, то у 2016 р.– 3,2 тис., а в 2017 р. – майже вдвічі менше, 2,3 тис. Також
зменшилася кількість прийнятих законів. Найбільше законів було прийнято за час
роботи другої сесії ВР (лютий-серпень 2015 року) – 232 закони. За третю сесію було
прийнято 213 законів, четверту – 170, п’яту – 175, шосту (лютий-липень 2017 року) –
137. Таким чином саме 2015 рік можна назвати найпродуктивнішим в роботі
парламенту.
2. Попри щорічне зменшення кількості законопроектів ВР VIII скликання залишається
рекордсменом серед українських парламентів за кількістю зареєстрованих
законодавчих ініціатив. Наразі у ВР зареєстровано 10,7 тис. законопроектів. Для
порівняння: у ВР VII скликання (за весь час) було зареєстровано 7,4 тис., ВР VI скликання
(за три роки) – 8,1 тис., ВР V скликання (за весь час) – 3,3 тис., ВР IV скликання (за три
роки) – 7,6 тис.
3. Україна також є абсолютним лідером серед європейських держав за кількістю
поданих законопроектів. Так, в середньому за один рік українські народні депутати
ініціюють 1,8 тис. проектів законів. Для порівняння: парламентарі Норвегії в
середньому ініціюють 5 законопроектів на рік, Швейцарії – 6, Греції – 13, Австрії – 46,
Великобританії – 66, Ісландії – 71, Данії – 74, Португалії – 115, Бельгії – 227, Фінляндії –
257, Франції – 337, Італії – 644. Тобто, народні депутати України ініціюють в 300 разів
більше законопроектів, ніж парламентарі Норвегії та Швейцарії, в 140 разів більше, ніж
Греції, 39 разів більше, ніж Австрії, 25 разів більше, ніж Великобританії, Ісландії та Данії;
15 разів більше, ніж Португалії; 8 разів більше, ніж Бельгії та Фінляндії; 5 разів більше,
ніж Франції та втричі більше, аніж Італії.
КВУ зазначає, що надмірна кількість законопроектів суттєво ускладнює роботу
парламенту і не сприяє належній роботі Верховної Ради. При цьому лише незначна
частина законопроектів стають законами (12% у ВР VIII скликання). Крім того,
законодавчі ініціативи народних депутатів часто є неякісними. Так, кожен другий
законопроект отримує негативні висновки Головного науково-експертного управління
ВР, кожен третій – Міністерства фінансів України. КВУ рекомендує обмежити право
законодавчої ініціативи для окремо взятих народних депутатів. Варто передбачити,
що право законодавчої ініціативи мають народні депутати у чисельності не меншій,
аніж чисельність найменшої фракції. Це б сприяло більш якісній роботі народних
депутатів та дозволило б зменшити кількість потенційного «законодавчого спаму».
4. У 2017 році було прийнято 162 закони. Із 162 законів 92 ініціювали народні депутати,
48 – Кабмін, 22 – Президент. За тематикою прийнятих законів переважав економічний
2
(15% прийнятих законів), гуманітарний (14%) та безпековий (9%) блоки. Значна кількість
прийнятих законів на тему культури, освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту вирізняє 2017
рік із попередніх.
5. За прийняті в 2017 році закони найбільше голосів віддавали народні депутати
«Народного Фронту», Блоку Петра Порошенка та Радикальної партії Олега Ляшка. В
середньому «за» один прийнятий закон голосували 77% фракції НФ, 72% - БПП та 67% -
РПЛ. Також «за» голосували близько половини депутатів «Самопомочі» (59%),
«Батьківщини» (47%) та позафракційних (41%), третина депутатів «Волі Народу» (36%)
та «Відродження» (34%) та чверть нардепів «Опозиційного блоку» (24%). Таким чином,
«за» в середньому голосували 162 народні депутати НФ і БПП із 226 необідних для
прийняття законів. Решту голосів, як правило, забезпечували народні депутати із
фракцій «старої коаліції» (РПЛ, «Самопоміч», «Батьківщина»).
6. Така ж тенденція зберігалася при голосуванні за закони, ініційовані урядом, та
Президентом. Однак, за закони, ініційовані Кабміном, голосувало дещо більше, ніж
зазвичай депутатів «Волі Народу» та «Відродження». В середньому «за» голосували
78% депутатів НФ, 72% - БПП, 68% - РПЛ, 61% - «Самопомочі», 46% - «Батьківщини», 43%
- «Волі Народу», 42% - позафракційних, 39% - «Відродження», 18% - «Опозиційного
блоку».
Президентські закони підтримувало більше депутатів БПП та «Відродження», менше –
«Батьківщини» та «Самопомочі». В середньому «за» голосували 77% депутатів НФ, 76%
- БПП, 57% - РПЛ, 47% - «Самопомочі», 45% - «Відродження», 32% - «Батьківщини», 36%
- «Волі Народу», 34% - «Опозиційного блоку», 33% - позафракційних.
7. Як і в 2016 році, більшість прийнятих законів ініціювали депутати БПП та НФ. Члени
фракції БПП були серед авторів 68 прийнятих законів, НФ – 62. Депутати «Самопомочі»
були серед ініціаторів 37 законів, РПЛ – 33, «Батьківщини» – 32. Члени фракції
«Опозиційного блоку» ініціювали 16 прийнятих законів, «Відродження» - 14, «Волі
Народу» - 8. Депутати від різних фракцій та груп часто були авторами одного закону.
8. Серед найпродуктивніших депутатів 2017 року Андрій Шинькович (БПП) – 10 проектів
законів його співавторства були прийняті в 2017 році як закони, Ірина Подоляк
(«Самопоміч»), Марія Іонова (БПП) – 9, Микола Княжицький (НФ) – 8, Віктор Галасюк
(РПЛ), Артур Герасимов (БПП), Роберт Горват (БПП), Максим Єфімов (БПП), Олена
Кондратюк («Батьківщина»), Олег Ляшко (РПЛ), Роман Мацола (БПП) – 7.
9. Темпи законодавчої активності народних депутатів значно відрізняються. Так, 11
народних депутатів не подали жодного проекту закону за 2017 рік, 49 – подали понад
тридцять. Серед окремо взятих нардепів найбільше законопроектів за рік подали А.
Шинькович – 75, Р. Мацола – 68, О. Ляшко – 56.
10. Збільшення відсотку голосів «за» прийняті закони та зростання кількості успішних
законодавчих ініціатив засвідчили зростання впливу в парламенті депутатів РПЛ та
«Відродження», а також зменшення ролі представників «Батьківщини» та
3
«Самопомочі». Якщо в 2016 році «за» прийняті закони в середньому голосували 54%
РПЛ, то у 2017 році - 67%. У «Самопомочі» та «Батьківщини» показник підтримки
прийнятих законів знизився. У 2016 році «за» прийняті закони в середньому голосували
68% «Самопомочі» та 54% «Батьківщини», а у 2017 році – 59% та 47% відповідно. Також
«за» стали частіше голосувати народні депутати групи «Відродження» (із 28% до 34%).
Натомість, рідше «за» голосували нардепи «Волі Народу» (із 41% до 36%). У 2016 році
депутати РПЛ були серед авторів 24 прийнятих законів, у 2017 році – 33, що дозволило
їм випередити за цим показником фракцію «Батьківщини». Депутати «Відродження»
були серед ініціаторів 8 законів у 2016 році, що було на той час найменшим
показником. Натомість, у 2017 році вони ініціювали 14 прийнятих законів та значно
випередили депутатів «Волі Народу».
11. Сумлінність роботи народних депутатів дещо знизилася за три роки. Зокрема, щодо
участі в голосуваннях. За 2017 рік у ВР відбулося 4 553 голосування, що значно більше,
ніж у 2015 та 2016 рр, коли було проведено 3618 та 3 417 голосувань відповідно. При
цьому погіршилися показники участі народних депутатів в голосуваннях. Якщо в 2015
та 2016 роках один нардеп в середньому брав участь відповідно в 55% та 54%
голосувань за рік, то у 2017 році – лише в 42%.
12. Півсотні нардепів, 56 осіб, пропустили 90% голосувань у 2017 році. Серед ТОП-10
народних депутатів, які пропустили найбільше голосувань у 2017 році: Євген Бакулін
(«Опозиційний блок»), Сергій Льовочкін («Опозиційний блок»), Вадим Рабінович
(«Опозиційний блок»), Євгеній Мураєв (позафракційний), Віталій Чепинога (БПП),
Денис Дзензерський (НФ), Костянтин Жеваго (позафракційний), Юхим Звягільський
(«Опозиційний блок»). При цьому Євген Бакулін не проголосував (не натискав «за»,
«проти», «утримався») жодного разу за рік.
13. Лідери фракцій ВР також демонстрували низькі показники участі в голосуваннях.
Антилідером за цим показником є Юрій Бойко, який у 2017 році взяв участь в 3%
голосувань. Юлія Тимошенко взяла участь в 21% голосувань, Олег Ляшко – 39%, Максим
Бурбак – 63%, Олег Березюк – 64%, Артур Герасимов – 77%.
14. У 2017 році відбулося 116 пленарних засідань ВР, що на 8 засідань менше, аніж
минулого та позаминулого років. В середньому на них було зареєстровано 330
народних депутатів із 423. Найбільше нардепів відвідало засідання ВР у червні,
найменше – у січні. Загалом за даними письмової реєстрації із 423 народних депутатів
50 пропустили із невідомих причин половину пленарних засідань ВР у 2017 році. Із
них 12 є членами фракції «Опозиційного блоку», 9 – позафракційними та членами БПП,
7 – «Відродження», 5 – «Воля Народу», 4 – НФ, 2 – «Батьківщина», по 1 – РПЛ та
«Самопоміч». Не пропустили жодного пленарного засідання ВР у 2017 році без
поважних причин 28 народних депутатів. Ще 90 нардепів пропустили не більше 5
засідань.
15. Серед ТОП-10 депутатів-прогульників 2017 року: Євген Бакулін, Дмитро Добкін
(«Опозиційний блок»), Дмитро Ярош (позафракційний), Михайло Добкін
(«Опозиційний блок»), Іван Фурсін («Воля Народу»), Віталій Чепинога (БПП), Геннадій
4
Бобов («Відродження»), В’ячеслав Богуслаєв («Воля Народу»). Не відвідали жодного
засідання ВР нардепи-втікачі Сергій Клюєв та Олександр Онищенко. За даними
письмової реєстрації Євген Бакулін, Дмитро Добкін, Сергій Клюєв та Олександр
Онищенко із невідомих причин пропустили всі 116 пленарних засідань ВР за рік,
Дмитро Ярош – 114, Михайло Добкін – 106, Іван Фурсін – 101, Віталій Чепинога - 101,
Геннадій Бобов - 100, В’ячеслав Богуслаєв – 97. За даними електронної реєстрації в
окремих із вказаних народних депутатів вищі показники відвідуваності.
16. Серед фракцій та груп найбільше пленарних засідань ВР за рік відвідали народні
депутати «Народного Фронту» та БПП, найменше – «Волі Народу». В середньому на
пленарних засіданнях ВР було письмово зареєстровано 84% депутатів фракції НФ, 83%
- БПП, 80% - РПЛ, 79% - «Батьківщини», 78% - «Самопомочі», 68% - «Опозиційного
блоку», 67% - «Відродження», 64% - «Волі Народу».
З-поміж лідерів фракцій найвищі показники відвідуваності у 2017 році в Юрія Бойка,
найнижчі – в Олега Березюка та Юлії Тимошенко. За даними письмової реєстрації Юрій
Бойко пропустив без поважних причин лише 1 із 116 пленарних засідань ВР, Артур
Герасимов – 5, Олег Ляшко – 7, Максим Бурбак – 8. Олег Березюк та Юлія Тимошенко
пропустили без поважних причин чверть пленарних засідань ВР: 33 та 30 відповідно.
5
Дослідження охоплює період із 1 січня по 29 грудня 2017 року.
У 2017 році було зареєстровано 2367 законопроектів. Із них 1329 документів були проектами законів. Це значно менше, аніж у попередні роки. Так, у 2016 році було зареєстровано 3226 законопроектів, у 2015 році – 4279. Таким чином, за три роки роботи ВР спостерігається поступове зменшення кількості законопроектів: із понад 4 тис. за рік у 2015 р. до 3,2 тис. – у 2016 р. та 2,3 тис. – у 2017 р.
Попри це, у загальному відношенні ВР VIII скликання залишається рекордсменом серед
українських парламентів за кількістю зареєстрованих законопроектів. Так, у ВР
зареєстровано 10,7 тис. законопроектів.
Україна також є лідером серед європейських держав за кількістю поданих законопроектів.
Так, в середньому за один рік українські народні депутати ініціюють 1,8 тис. проектів законів.
Для порівняння: парламентарі Норвегії в середньому ініціюють 5 законопроектів на рік,
Швейцарії – 6, Греції – 13, Австрії – 46, Великобританії – 66, Ісландії – 71, Данії – 74, Португалії
– 115, Бельгії – 227, Фінляндії – 257, Франції – 337, Італії – 644.1 Тобто, народні депутати України
ініціюють в 300 разів більше законопроектів, ніж парламентарі Норвегії та Швейцарії, в 140
разів більше, ніж Греції, 39 разів більше, ніж Австрії, 25 разів більше, ніж Великобританії,
Ісландії та Данії; в 15 разів більше, ніж Португалії; у 8 разів більше, ніж Бельгії та Фінляндії; в 5
разів більше, ніж Франції та втричі більше, аніж Італії. При цьому парламентарі Італії є одними
із найпродуктивніших в Європі, однак навіть їх показники значно поступаються кількості
ініціатив від українських нардепів.
1 Центр Разумкова: «Політична культура та парламентаризм в Україні: сучасний стан та основні проблеми». Інформаційно-аналітичні матеріали до Фахової дискусії 14 грудня 2017 р.
РЕЄСТРАЦІЯ ТА УСПІШНІСТЬ ЗАКОНОПРОЕКТІВ
4279
3226
2367
2015 рік 2016 рік 2017 рік
Кількість зареєстрованих законопроектів (за рік)
6
Як і раніше, абсолютну більшість законопроектів в 2017 році зареєстрували народні депутати, а не Кабінет Міністрів чи Президент. Із 2367 законопроектів 2129 ініціювали нардепи. Кабмін подав 195 законопроектів, Президент – 43. Така ситуація свідчить про відсутність збалансованого підходу в роботі ВР. В умовах парламентсько-президентської республіки, якою є Україна, логічним є ініціювання більшості законів урядом, а не з боку окремих народних депутатів.
2129
195
43
Народні депутати
Уряд
Президент
Кількість поданих законопроектів (за 2017 рік)
Народні депутати Уряд Президент
7
При цьому варто враховувати, що лише незначна кількість законопроектів стають законами.
За весь час роботи ВР діючими законами стали 726 проектів законів або 12% від кількості
зареєстрованих.
Також проблемою залишається низька якість більшості законодавчих ініціатив. За даними КВУ
кожен другий законопроект отримує негативні висновки Головного науково-експертного
управління ВР, кожен третій – Мінфіну.
У 2017 році було прийнято 162 закони, які станом на 29 грудня були підписані Президентом
України. Із них 137 було прийнято під час 6 сесії ВР (лютий-липень 2017 року). Тобто, близько
одного закону за одне пленарне засідання.
За час роботи ВР VIII скликання найбільше законів було прийнято упродовж 2 сесії ВР (лютий-
серпень 2015 р.). Тоді було прийнято 232 закони. З того часу кількість прийнятих законів
поступово зменшувалася. Так, за 3 сесію було прийнято 213 законів, 4 сесію – 170, 5 сесію –
175, 6 сесію – 137.
Також зменшилася кількість поданих проектів законів: із 1,5 тис. за другу сесію до 0,7 тис. за
шосту сесію.
ПРИЙНЯТІ ЗА РІК ЗАКОНИ
130
232
213
170 175
137
46
1 сесія (Листопад 2014 - Січень
2015)
2 сесія (Лютий-Серпень 2015)
3 сесія (Вересень 2015 - Лютий
2016)
4 сесія (Лютий-Липень 2016)
5 сесія (Вересень 2016 - Січень
2017)
6 сесія (Лютий-Липень 2017)
7 сесія (Вересень 2017 - Січень
2018)
Кількість прийнятих законів
8
Щодо законів, прийнятих в 2017 році, то більшість із них стосувалися питань податкової,
митної, промислової політики та підприємництва (15% прийнятих законів), безпеки, оборони
та соцзахисту військовослужбовців (9%), а також культури, освіти, науки та сім’ї (14%).
Класифікація відповідно до розподілу за головним комітетом щодо опрацювання
законопроекту.
В середньому за прийняті у 2017 році закони голосували 247 народних депутатів. Дані без
врахування так званих технічних законів (ратифікації міжнародних угод, приєднання до
договорів тощо).
Найбільше підтримували прийняті закони депутати «Народного Фронту», БПП та РПЛ. В
середньому «за» голосували 77% депутатів НФ, 72% - БПП та 67% - РПЛ.
882
1507
982 995
606
746
441
1 сесія (Листопад 2014 - Січень
2015)
2 сесія (Лютий-Серпень 2015)
3 сесія (Вересень 2015 - Лютий
2016)
4 сесія (Лютий-Липень 2016)
5 сесія (Вересень 2016 - Січень
2017)
6 сесія (Лютий-Липень 2017)
7 сесія (Вересень 2017 - Січень
2018)
Кількість поданих проектів законів
ГОЛОСУВАННЯ ЗА ЗАКОНИ
9
Також «за» голосували близько половини депутатів «Самопомочі» (59%), «Батьківщини» (47%)
та позафракційних (41%), третина депутатів «Волі Народу» (36%) та «Відродження» (34%), а
також чверть нардепів «Опозиційного блоку» (24%). Жоден депутат «Опозиційного блоку» не
підтримав 46% прийнятих законів.
Таким чином, «за» в середньому голосували 162 народні депутати НФ і БПП із 226 необхідних
для прийняття законів. Решту голосів, як правило, забезпечували народні депутати із фракцій
«старої коаліції» (РПЛ, «Самопоміч», «Батьківщина»).
У порівнянні із 2016 роком «за» прийняті закони стало голосувати більше народних
депутатів РПЛ та «Відродження», менше – «Батьківщини», «Самопомочі», «Волі Народу» та
позафракційних.
Якщо минулого року в середньому «за» голосували 54% нардепів фракції РПЛ, то цього року –
67%.
Натомість, в 2016 році «за» голосували 54% нардепів «Батьківщини», а в 2017 році – 47%. У
2016 році прийняті закони підтримувало 68% депутатів «Самопомочі», у 2017 році – 59%.
У «Відродження» показник підтримки законів зріс із 28% до 34%, у «Волі Народу» зменшився
із 41% до 36%, у позафракційних зменшився із 45% до 41%.
«Опозиційний блок», як і у 2016 році, «за прийняті закони практично не голосував (26% «за» у
2016 році та 24% - у 2017 році).
Схожа ситуація спостерігалася при голосування за урядові та президентські законопроекти.
Однак, за закони, ініційовані Кабміном, голосувало дещо більше ніж зазвичай депутатів «Волі
Народу» та «Відродження». В середньому «за» голосували 78% депутатів НФ, 72% - БПП, 68%
- РПЛ, 61% - «Самопомочі», 46% - «Батьківщини», 43% - «Волі Народу», 42% - позафракційних,
39% - «Відродження», 18% - «Опозиційного блоку».
Президентські закони підтримувало більше депутатів БПП та «Відродження», менше –
«Батьківщини» та «Самопомочі». В середньому «за» голосували 77% депутатів НФ, 76% - БПП,
10
57% - РПЛ, 47% - «Самопомочі», 45% - «Відродження», 32% - «Батьківщини», 36% - «Волі
Народу», 34% - «Опозиційного блоку», 33% - позафракційних.
Враховувалося останнє успішне голосування. Тобто, тоді, коли закон приймався в цілому. Не
враховувалося голосування за технічні закони (ратифікація угод, приєднання до міжнародних
договорів тощо).
Із 162 законів 92 ініціювали народні депутати, 48 – Кабмін, 22 – Президент. Третина прийнятих
законів стосувалися технічних питань (ратифікація міжнародних договорів, приєднання до
угод тощо).
Як і в 2016 році, більшість прийнятих законів ініціювали депутати БПП та «Народного Фронту».
Члени фракції БПП були серед авторів 68 прийнятих законів, НФ – 62.
Депутати «Самопомочі» були серед ініціаторів 37 законів, РПЛ – 33, «Батьківщини» - 32.
Члени фракції «Опозиційного блоку» серед авторів 16 прийнятих законів, «Відродження» - 14,
«Волі Народу» - 8.
Як і у випадку із голосуванням політичних сил, дані щодо авторів законопроектів засвідчили
зростання впливу в парламенті депутатів РПЛ та «Відродження» та зменшення ролі
представників «Батьківщини» та «Волі Народу». Якщо у 2016 році депутати РПЛ були серед
авторів 24 прийнятих законів (із 160), то у 2017 році – 33, що дозволило їм випередити за цим
показником фракцію «Батьківщини». Депутати «Відродження» були серед ініціаторів 8 законів
у 2016 році, що було на той час найменшим показником. Натомість, у 2017 році вони
ініціювали 14 прийнятих законів та значно випередили депутатів «Волі Народу».
Депутати від різних фракцій часто були авторами одного закону.
7772
67
59
4741
34 36
24
7872
6861
4642
3943
18
77 76
57
47
32 33
45
36 34
Голосування за закони уряду та Президента
в середньому "за" прийняті закони "за" закони уряду "за" закони Президента
ІНІЦІАТОРИ ПРИЙНЯТИХ ЗАКОНІВ
ВІДВІДУВАННЯ ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАНЬ ВР
11
У 2017 році відбулося 116 пленарних засідань ВР, що на 8 засідань менше, аніж минулого та
позаминулого років. В середньому на них було зареєстровано 330 народних депутатів із 423.
Найбільше нардепів відвідало засідання ВР у червні (в середньому 341), найменше – у січні
(313).
За даними письмової реєстрації найбільше пленарних засідань ВР у 2017 році із невідомих
причин пропустили Євген Бакулін, Дмитро Добкін («Опозиційний блок»), Дмитро Ярош
(позафракційний), Михайло Добкін («Опозиційний блок»), Іван Фурсін («Воля Народу»),
Віталій Чепинога (БПП), Геннадій Бобов («Відродження»), В’ячеслав Богуслаєв («Воля
Народу»). Не відвідали жодного засідання ВР також нардепи-втікачі Сергій Клюєв та
Олександр Онищенко.
Так, за даними письмової реєстрації Євген Бакулін, Дмитро Добкін, Сергій Клюєв та Олександр
Онищенко із невідомих причин пропустили всі 116 пленарних засідань ВР за рік, Дмитро Ярош
– 114, Михайло Добкін – 106, Іван Фурсін – 101, Віталій Чепинога - 101, Геннадій Бобов - 100,
В’ячеслав Богуслаєв – 97.
За даними електронної реєстрації в окремих із вказаних народних депутатів вищі показники
відвідуваності. Так, відповідно до електронної реєстрації Дмитро Добкін пропустив 46
засідань, Дмитро Ярош – 114, Михайло Добкін – 23, Іван Фурсін – не пропустив жодного,
Віталій Чепинога – 71, Геннадій Бобов – 12, В’ячеслав Богуслав – 112, Євген Бакулін – всі 116.
313
326
332
341
334
343341
328
318
326
330
січень лютий березень квітень травень червень липень вересень жовтень листопад грудень
Відвідування пленарних засідань ВР у 2017 році
В середньому письмово зареєстровано нардепів
12
Однак визначальною вважається саме письмова, а не електронна реєстрація. Відповідно до
частини четвертої статті 26 Закону «Про Регламент Верховної Ради України» дані письмової
реєстрації є підставою для нарахування виплат народному депутату за час участі в пленарних
засіданнях Верховної Ради.
За даними письмової реєстрації із 423 народних депутатів 50 пропустили із невідомих
причин половину пленарних засідань ВР у 2017 році. Із них 12 є членами фракції
«Опозиційного блоку», 9 – позафракційними та членами БПП, 7 – «Відродження», 5 – «Воля
Народу», 4 – НФ, 2 – «Батьківщина», по 1 – РПЛ та «Самопоміч».
Народні депутати, які пропустили половину і більше пленарних засідань ВР у 2017 році
ПІБ народного депутата
Кількість засідань, які пропустив із невідомих причин (із 116)
ПІБ народного депутата Кількість засідань, які пропустив із невідомих причин (із 116)
БакулінЄ.М.
ДобкінД.М.
КлюєвС.П.
ОнищенкоО.Р.
ЯрошД.А.
ДобкінМ.М.
ФурсінІ.Г.
ЧепиногаВ.М.
БобовГ.Б.
БогуслаєвВ.О.
СолодЮ.В.
ДзензерськийД.В.
ЖевагоК.В.
МикитасьМ.В.
ШкварилюкВ.В.
ШкіряІ.М.
МураєвЄ.В.
БілецькийА.Є.
116
116
116
116
114
106
101
101
100
97
96
94
92
91
91
91
90
89
СвяташД.В.
БондарВ.В.
ШенцевД.О.
МирнийІ.М.
Кожем’якінА.А.
ЛьовочкінаЮ.В.
ТригубенкоС.М.
БогданР.Д.
МатвійчукЕ.Л.
ПресманО.С.
ДовгийО.С.
ЗубикВ.В.
СабашукП.П.
ДейдейЄ.С.
ЛьовочкінС.В.
НестеренкоВ.Г.
ГіршфельдА.М.
КривохатькоВ.В.
79
78
78
77
73
73
73
69
68
68
66
66
65
63
62
62
61
60
13
СеменченкоС.І.
КозакТ.Р.
ЗагорійГ.В.
РабіновичВ.З.
КлімовЛ.М.
ОмельяновичД.С. ПрисяжнюкО.А.
89
88
85
85
82
80
80
ДеркачА.Л.
КонстантіновськийВ.
КорнацькийА.О.
Макар’янД.Б.
СкуратовськийС.І.
ГринівІ.О.
КоролевськаН.Ю.
59
59
59
59
59
58
58
Натомість, не пропустили жодного пленарного засідання ВР у 2017 році без поважних
причин 28 народних депутатів. Ще 90 нардепів пропустили не більше 5 пленарних засідань
із 116 загалом.
Народні депутати, які не пропустили без поважних причин жодного засідання ВР у 2017 році
ПІБ народного депутата Кількість засідань, які пропустив із невідомих причин (із 116)
АрешонковВ.Ю.
АртюшенкоІ.А.
БендюженкоФ.В.
БіловолО.М.
БондарМ.Л.
БухарєвВ.В.
ВасюникІ.В.
ВеличковичМ.Р.
ГеращенкоІ.В.
ГуляєвВ.О.
Заружко В.Л.
ІльюкА.О.
ІоффеЮ.Я.
КнязевичР.П.
КодолаО.М.
КривенкоВ.В.
ЛаврикМ.І.
ЛитвинВ.М.
МакедонЮ.М.
МацолаР.М.
МельничукІ.І.
МисикВ.Ю.
МіщенкоС.Г.
ПарубійА.В.
ПинзеникВ.М.
ПоплавськийМ.М.
РазвадовськийВ.Й.
СпоришІ.Д.
ШиньковичА.В.
0
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Серед фракцій та груп найбільше пленарних засідань відвідали народні депутати
«Народного Фронту» та БПП, найменше – «Волі Народу». В середньому за рік на пленарних
14
засіданнях ВР було письмово зареєстровано 84% депутатів фракції НФ, 83% - БПП, 80% - РПЛ,
79% - «Батьківщини», 78% - «Самопомочі», 68% - «Опозиційного блоку», 67% - «Відродження»,
64% - «Волі Народу».
З-поміж лідерів фракцій найвищі показники відвідуваності у 2017 році в Юрія Бойка,
найнижчі – в Олега Березюка та Юлії Тимошенко. За даними письмової реєстрації за рік Юрій
Бойко («Опозиційний блок») пропустив без поважних причин лише 1 із 116 пленарних
засідань ВР, Артур Герасимов (БПП) – 5, Олег Ляшко (РПЛ) – 7, Максим Бурбак (НФ) – 8. Олег
Березюк («Самопоміч») та Юлія Тимошенко («Батьківщина») пропустили без поважних
причин чверть пленарних засідань ВР: 33 та 30 відповідно.
За час роботи ВР збільшилася щорічна кількість голосувань у парламенті. За 2017 рік у ВР
відбулося 4 553 голосування, що на одну тисячу більше, ніж у 2015 та 2016 рр, коли було
проведено 3618 та 3 417 голосувань відповідно.
При цьому погіршилися показники участі народних депутатів в голосуваннях. Якщо в 2015
році один нардеп в середньому брав участь в 55% голосувань за рік, у 2016 році – в 54%, то в
2017 році – лише в 42%.
56 народних депутатів пропустили 90% голосувань за рік.
Серед ТОП-10 народних депутатів, які пропустили найбільше голосувань у 2017 році: Євген
Бакулін («Опозиційний блок»), Сергій Льовочкін («Опозиційний блок»), Вадим Рабінович
(«Опозиційний блок»), Євгеній Мураєв (позафракційний), Віталій Чепинога (БПП), Денис
Дзензерський (НФ), Костянтин Жеваго (позафракційний), Юхим Звягільський
(«Опозиційний блок»).
УЧАСТЬ В ГОЛОСУВАННЯХ
4553
3417 3618
2017 2016 2015
Кількість голосувань у ВР за рік
1989 1845 1912
2015 2016 2017
Участь нардепів у голосуваннях
Кількість голосувань за рік, в яких в середньому брав участь один народний депутат
15
Євген Бакулін не проголосував (не натискав «за», «проти», «утримався») жодного разу за
рік. Із 4553 голосувань Сергій Льовочкін взяв участь в 14 голосувань, Вадим Рабінович – у 17,
Євгеній Мураєв - 18, Віталій Чепинога - 43, Денис Дзензерський - 54, Костянтин Жеваго - 57,
Юхим Звягільський - 106. Не проголосували жодного разу також нардепи-втікачі Сергій Клюєв
та Олександр Онищенко.
При цьому частина із них були зареєстровані на пленарних засіданнях, однак участі в
голосуваннях практично не брали. За даними письмової реєстрації Сергій Льовочкін був
зареєстрований на 47% пленарних засідань ВР, Вадим Рабінович – 27%, Євгеній Мураєв – 22%,
Віталій Чепинога – 13%, Денис Дзензерський – 19%, Костянтин Жеваго – 21%, Юхим
Звягільський – 54%.
Кількість голосувань
(із 4 553)
Кількість голосувань
(із 4 553)
Бакулін Є.М. 0 Зубик В.В. 254
Клюєв С.П. 0 Ничипоренко В.М. 254
Онищенко О.Р. 0 Шенцев Д.О. 257
Льовочкін С.В. 14 Писаренко В.В. 258
Рабінович В.З. 17 Білецький А.Є. 280
Мураєв Є.В. 18 Королевська Н.Ю. 286
Чепинога В.М. 43 Ківалов С.В. 290
Дзензерський Д.В. 54 Бобов Г.Б. 292
Жеваго К.В. 57 Бондар В.В. 302
Звягільський Ю.Л. 106 Парасюк В.З. 305
Ярош Д.А. 112 Шкіря І.М. 309
Бойко Ю.А. 124 Пресман О.С. 315
Ларін С.М. 126 Гіршфельд А.М. 327
Богуслаєв В.О. 136 Добкін М.М. 332
Шуфрич Н.І. 140 Новинський В.В. 342
Святаш Д.В. 148 Поплавський М.М. 351
Льовочкіна Ю.В. 162 Агафонова Н.В. 373
16
Деркач А.Л. 163 Довгий О.С. 405
Клімов Л.М. 193 Гєллєр Є.Б. 418
Омельянович Д.С. 196 Мисик В.Ю. 419
Добкін Д.М. 200 Вілкул О.Ю. 426
Матвійчук Е.Л. 224 Кривохатько В.В. 429
Константіновський В.Л. 228 Березкін С.С. 435
Хомутиннік В.Ю. 235 Донець Т.А. 442
Солод Ю.В. 237 Дейдей Є.С. 454
Мирний І.М. 238 Корнацький А.О. 463
Фурсін І.Г. 250 Івахів С.П. 464
Кацуба В.М. 252 Тарута С.О. 464
Лідери фракцій ВР демонструють низькі показники участі в голосуваннях. Антилідером за
цим показником є Юрій Бойко, який у 2017 році взяв участь в 3% голосувань. Юлія Тимошенко
взяла участь в 21% голосувань, Олег Ляшко – 39%, Максим Бурбак – 63%, Олег Березюк – 64%,
Артур Герасимов – 77%.
