Відділ освіти Доманівської РДА

Доманівська загальноосвітня школа І-ІІІст №2

Доманівської районної ради Миколаївської області

«Упровадження технологій інтерактивного навчання в навчально-виховний процес»

Робота заступника директора з НВРДоманівської ЗОШ І-ІІІст №2Курчак Тамари Володимирівни

Доманівка-2014

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………........3

Розділ І. Упровадження інтерактивних технологій у системі особистісно-

орієнтованого навчання…………….……………………………………………..5

1.1.Переваги інтерактивного навчання……………………………………….5

1.2.Інтерактивний урок – особливий тип навчання……………………….....7

1.3.Сучасний урок у системі особистісно-орієнтованого навчання………..9

Розділ ІІ. Застосування інтерактивних технологій — один із

напрямків удосконалення навчально-виховного процесу………………..…13

2.1.Застосування технологій інтерактивного навчання на уроках

української мови…………………………………………………………………....13

2.2.Застосування технологій інтерактивного навчання на уроках світової

літератури ………………………………………………………………………......15

2.3.Застосування технологій інтерактивного навчання на уроках іноземної

мови………………………………………………………………………………....17

Висновки…………………………………………………………………………...20

Список використаних джерел……………………….………………………..…22

Додатки……...……………………………………………………………………...23

2

Вступ

«Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і

морального здоров'я» є одним із основних завдань вітчизняної освіти.

Реалізація цього завдання має здійснюватись на основі нової, орієнтованої на

розвиток особистості, гуманної парадигми підготовки молоді. Кінцева мета

особистісно-орієнтованої гуманістичної освіти «не сформувати, навіть не

виховувати, а знайти, підтримати, розвинути людину в людині, закласти в ній

механізм самореалізації особистості». Орієнтація цілей, змісту, форм і методів

освіти на становлення кожного учня як Людини визначає провідну ідею

гуманізації процесу навчання. Людська сутність передбачає здатність до

безперервного розвитку, до пізнання навколишнього світу, до активного впливу

на нього, до самовдосконалення і творчості. Пізнання може бути

репродуктивним, метою якого є накопичення знань і ознайомлення з певною

інформацією та творчим, яке надихає на пошук нового (за Я. Голантом).

Правильний вибір методів навчання впливає на ефективність пізнавальної

діяльності учнів. Традиційні репродуктивні методи навчання базуються на

провідній ролі педагога в навчальному процесі, тоді як учні відіграють

здебільшого пасивну роль слухачів і виконавців завдань педагогів, що не може

забезпечити належну якість навчання. Сьогодні настала нагальна необхідність

застосування інновацій, особистісно-орієнтованих технологій, сучасних

нетрадиційних форм і методів навчання. Йдеться про те, що учень - головна

фігура навчально-виховного процесу. Учня не вчать, а він вчиться завдяки

тому, що бере активну участь у тих питаннях, які хоче вивчити, бере на себе

відповідальність за процес і результат учіння. Завдання педагога полягає в

пошуку засобів, які можуть забезпечити для учня реалізацію його внутрішньої

свободи і вияв ініціативи. Впровадження особистісно-орієнтованих технологій

в навчальний процес, характеристика інтерактивних методів навчання, а також

дослідження ефективності їх застосування на прикладах проведення уроків

учителями Доманівської ЗОШ І-ІІІст. №2 - завдання даної роботи.

3

Усе вищезазначене і обґрунтовує актуальність обраної теми випускної

роботи: „Упровадження інтерактивних технологій в навчально-виховний

процес ”.

Об’єкт дослідження: навчально-виховний процес.

Предмет дослідження: принципи, методи, засоби організації

впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчально-виховний процес.

Завдання дослідження:

- проаналізувати наукову літературу з питань інтерактивних технологій

та практиці їх використання в навчально-виховному процесі;

- проаналізувати особливості організації та проведення занять із

застосуванням інтерактивних технологій;

- переконатися в практичній дієвості та ефективності інтерактивних

технологій.

Завдання дослідження спрямовані на підтвердження робочої гіпотези:

якість та ефективність навчально-виховного процесу в школі залежить від

степені використання інтерактивних технологій.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні

отриманих результатів в управлінській діяльності керівників шкіл щодо

організації процесу навчання з використанням інтерактивних освітніх

технологій.

На сучасному етапі розвитку освіти педагогічні інтерактивні технології

розглядаються в теоретичному, методологічному та дидактичному аспектах в

наукових працях В.Беспалько, Л.Ващенко, Л.Даниленко, П.Дроб’язко,

О.Дусавицького, М.Мамутова, А.Підласого, О.Пєхоти, С.Подмазіна,

О.Помєтун, І.Пригожина, Г.Селева, А.Хуторського, Ю.Юсуфбекової.

4

Розділ І. Упровадження інтерактивних технологій у системі

особистісно-орієнтованого навчання

Перехід світового суспільства до інформаційного з одного боку, та

спрямованість на ринкові відносини нашої держави з іншого, створили умови,

які зачепили всі сфери життя суспільства, що не могло не викликати потребу

для перетворення системи освіти з унітарної (авторитарної, трансляційної) на

демократичну, гуманітарну, спрямовану, насамперед, на розвиток кожної

дитини – майбутнього члена суспільства. Швидкий розвиток технологій у наш

час також ставить перед освітою нові завдання, починаючи від систематизації

світових технічних і наукових досягнень на рівні змісту, приведення у

відповідність з цим технологій, методів і форм навчання та закінчуючи

залученням останніх у сферу освіти з інших, непедагогічних галузей

суспільного світового простору. Разом з прийняттям нової парадигми освіти

(гуманістичної, особистісно-орієнтованої), та поширенням педагогічних

досліджень, об’єктом яких є оновлені форми навчання, педагогічних методів та

технологій інноваційного характеру, розвитком науки управління в цілому,

виникла необхідність коригування завдань, що стоять перед розвитком освіти в

Україні в цілому та перед загальноосвітніми навчальними закладами зокрема. 

1.1. Переваги інтерактивного навчання

Освіті ХХІ століття притаманний «діалого-культурологічний підхід»

(Г.О. Балл, А.Г. Волинець, С.О. Копилов), в основу якого покладено такі

принципи:

1) пізнання світу школярем має виступати в поєднанні з іншими способами

його розуміння в контексті культури (етичним, естетичним);

2) лише у вільному, культурному спілкуванні з іншими людьми й собою

особистість може досягти діалогічного розуміння й повністю розкрити

себе;

3) пріоритет особистості учня і вчителя, діалог особистостей становлять

основу в організації навчально-виховного процесу;

4) діалогізація самого змісту освіти.5

Вдалий вибір методів і прийомів навчання в конкретних умовах,

застосування оптимальних педагогічних технологій у кінцевому результаті

повинні сформувати такі якості особистості учня:

- когнітивні (пізнавальні) – уміння відчувати навколишній світ, ставити

запитання, обґрунтовувати розуміння запитання; вступати в змістовний

діалог чи дискусію, робити висновки;

- креативні (творчі) – виявляти гнучкість розуму, виявляти ініціативу; бути

нестандартним, неординарним;

- оргдіяльнісні – уміння ставити мету й забезпечувати її досягнення,

програмувати дії; самоаналіз і самооцінка;

- комунікативні – здатність до неконфліктної взаємодії з іншими суб’єктами

й навколишнім світом.

Сьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам

гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності,

забезпечує партнерську діяльність учителя й учнів, спрямовану на розв’язання

системи суспільно та особистісно-найважливіших навчальних і життєвих

проблем. При такому підході учень є співавтором уроку, основна ж стратегія

вчителя полягає у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та

створення сприятливих умов для подальшого їх розвитку. У досягненні цієї

мети дуже допомагає впровадження інтерактивних технологій навчання.

Принцип особистісно-орієнтованого навчання, що активно

запроваджується в сучасній школі, значно розширює можливості учнів у

створенні власної освітньої траєкторії. Оскільки навчальний процес набуває

особистісного спрямування, то всі зміни в системі освіти повинні розглядатися

в контексті удосконалення змісту і структури уроку, методів і прийомів його

проведення. Педагогічні технології, в яких домінують форми організації

навчально-пізнавальної діяльності учнів, максимально забезпечують не лише

засвоєння матеріалу всіма школярами, але й сприяють інтелектуальному

розвитку особистості, її самостійності, гуманності у ставленні до інших учнів,

озброюють уміннями відповідально діяти в життєвих ситуаціях (Додаток №1). 6

Особистісно-орієнтований підхід передбачає допомогу вихованцю в

усвідомленні себе особистістю, у виявленні та розкритті можливостей, у

створенні умов для самовираження і реалізації.

1.2.Інтерактивний урок – особливий тип навчання

Науковці стверджують, що вся система ставлення людини до інших людей

реалізується в спілкуванні. Його специфіка визначається тим, що в процесі

спілкування об’єктивний світ однієї людини розкривається для іншої,

відбувається взаємний обмін діяльністю, інтересами, почуттями. У спілкуванні

людина формується й самовизначається, виявляючи свої індивідуальні

особливості. Зв’язок людей у процесі спілкування є умовою існування групи як

цілісної системи. Спілкування координує спільні дії людей і задовольняє

потребу в психологічному контакті. Таким чином, сучасна школа покликана

застосовувати модель навчання, яка будується на діалогових формах

спілкування, взаємодії. Такою моделлю навчання є інтерактивне.

Слово «інтерактив» прийшло до нас із англійської від слова «interact», де

«inter» - взаємний і «act» - діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до

взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації

пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити

комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність,

інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається

за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, де й учень і

вчитель є рівноправними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять,

рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Таке

навчання ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню

цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу

стати справжнім лідером дитячого колективу. Учні вчаться бути

демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати

продумані рішення.

7

Розробку елементів інтерактивного навчання в українській школі можна

знайти в працях В.Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів 70–80-х рр.

(Є. Ільїна, В.Шаталова, С.Лисенкової та інших). У Західній Європі та США

групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивались та

вдосконалювались. Дослідження, проведені Національним тренінговим

центром (США) у 80-х рр., показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко

збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на

свідомість учня, а й на його почуття, волю(дії, практику). Результати цих

досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання»

(Додаток №2). У ній зазначено, що найменших результатів можна досягти за

умов пасивного навчання (лекція – 5%, читання – 10%), а найбільших –

інтерактивного (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання

інших чи негайне застосування отриманих знань – 90%). Дослідження сучасних

російських психологів (за даними Ксендзової Г.Ю.), проведені серед

старшокласників, підтвердили, що школяр, читаючи, може запам’ятати 10%

інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи –

50%, обговорюючи – 70%, особистий досвід – 80%, спільна діяльність з

обговоренням – 90%, навчання інших – 95%.

Надзвичайно важливим є той факт, що групова форма роботи гуманізує

навчально-виховний процес, робить учня головною фігурою на уроці, ставить

його в умови зацікавленого здобування знань. Саме тому науковці розглядають

групові форми роботи як необхідний компонент сучасного навчального

процесу, як фактор розвитку діалогічних якостей пізнавальної діяльності

школярів. Бехтєрев В.М. та Ланге М.В. встановили, що індивід, працюючи в

групі, збагачується, набуває і запозичує в неї те, що він не зміг би набути поза

групою. Дослідник Ведерников В.Ф. отримав дані про те, що продуктивність

довільного запам’ятовування слів в умовах присутності інших школярів

збільшується на 3%, а в умовах спільної діяльності – на 25%. Отже, в умовах

взаємодії учнів обмін інформацією, спілкування виконують функцію утворення

спільного фонду пам’яті.8

1.3.Сучасний урок у системі особистісно-орієнтованого навчання

Основною формою організації навчальної діяльності практично в усіх

країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Критика цієї системи

найчастіше пов’язана з пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до

навчання, зниженням якості знань, перевантаженням дітей домашніми

завданнями й уроками. Залишаючись у рамках класно-урочної системи, можна

підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого

інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками

саморозвитку особистості, використовуючи сучасні інноваційні технології,

зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином,

традиційний урок в інтерактивний.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до

життя і громадської активності в суспільстві і державі на заняттях з будь-якого

предмета шкільної програми. Уроки повинні надати учням основні пізнавальні

та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та

мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила

впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю

роботи конкретного вчителя.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури

уроків (Додаток №3). Як правило, структура таких занять складається із п’яти

елементів:

1) мотивація:

2) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

3) надання необхідної інформації;

4) інтерактивна вправа – центральна частина заняття;

5) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мотивація. Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й

викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною

психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що 9

вони зараз почнуть вивчати інший предмет, що перед ними інший учитель і

зовсім інші завдання. Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний

процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість.

Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих

внутрішніх підвалин: мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності – не

може бути ефективного пізнання.

З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні

ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та

процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ та подій. Це може

бути і коротка розповідь учителя, і бесіда, і нескладна інтерактивна технологія

(«мозковий штурм», «мікрофон», «незакінчене речення» тощо). Мотивація

чітко пов’язана з темою уроку,вона психологічно готує учнів до її сприйняття,

налаштовує їх на розв’язання певних проблем. Як правило, вербалізований

учнями матеріал під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає місточком

для представлення теми уроку. Цей елемент уроку має займати не більше 5%

часу заняття.

Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того,

чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває

доцільно долучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів.

Формулювання результатів інтерактивного уроку для сприяння успішності

навчання учнів має відповідати таким вимогам:

- висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («Після

цього уроку учні зможуть…»);

- чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після

уроку; результати мають бути сформульовані за допомогою дієслів:

пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти,

дискутувати, дати власну оцінку, проаналізувати, сформувати та

висловлювати власне ставлення тощо;

- щоб було зрозуміло, як можна виміряти такі результати, коли вони будуть

досягнуті.10

В інтерактивній моделі навчання надзвичайно важливо формулювати

результати (визначати дидактичну мету). Для того, щоб почати з учнями

спільний процес руху до результатів навчання, в цій частині уроку потрібно:

- назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати її;

- якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це

увагу учнів;

- попросити когось із учнів оголосити очікувані результати за текстом

посібника або за записом на дошці, зробленим заздалегідь, пояснити

необхідне, якщо йдеться про нові поняття;

- нагадати учням, що наприкінці уроку буде перевірятися, наскільки вони

досягли таких результатів.

Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Надання необхідної інформації. Мета цього етапу уроку – дати учням

достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання,

але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання

роздаткового матеріалу, демонстрування домашнього завдання, опанування

інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. На уроці

вчитель може ще раз звернути увагу на інформацію, особливо на практичні

поради, прокоментувати терміни, організувати невеличке опитування. Ця

частина уроку займає близько 10 – 15% часу.

Центральна частина заняття – інтерактивна вправа. Її метою є засвоєння

навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Ця частина уроку має

займати близько 50 – 60 % часу на уроці. Обов’язковою є така послідовність і

регламент проведення інтерактивної вправи:

- інструктування – вчитель розповідає про мету вправи, правила,

послідовність дій і кількість часу на виконання завдань, запитує, чи все

зрозуміло (2–3 хв.);

- об’єднання в групи і (або) розподіл ролей (1–2 хв.);

- виконання завдання,при якому вчитель виступає як організатор, помічник

(5–15 хв.);11

- презентація результатів виконання вправи (3–15хв.);

- рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів (3–

15хв.)

Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи,

роботи в парах, групах, дискусії, в письмовій та усній формі. Вона завжди

містить кілька елементів: фіксація того, що відбулося, визначення міркувань та

почуттів щодо отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток.

Рефлексія застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після

уроку, після закінчення певного етапу навчання. Усне обговорення може

проводитися за запитаннями:

- З якою метою ми робили цю вправу?

- Які думки вона у вас викликала?

- Які почуття?

- Чому ви особисто навчились?

- Чому б хотіли навчитись у подальшому?

Найважливішою частиною інтерактивного уроку є підсумки. Мета

рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності – її

зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо.

Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми

тощо. Для підсумків уроку та оцінювання його результатів у балах доцільно

залишати до 20 % часу.

Особливості діяльності вчителя та проведення таких уроків полягають у

конкретизації цілей для кожного етапу уроку, створенні умов для прийняття їх

учнями, переведенні змісту навчальної інформації в систему проблемних

навчальних завдань, управлінні діяльністю учнів з урахуванням індивідуальних

особливостей психічного розвитку учнів, створенні умов для рефлексивної

діяльності школярів.

12

Розділ ІІ. Застосування інтерактивних технологій — один із напрямків

удосконалення навчально-виховного процесу

Сучасному навчально-виховного процесу притаманні переважання

вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування

школярів для розв’язування провідних задач і завдань на уроках, відсутність

цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності тощо. Тому

нагальною потребою сучасної системи освіти є впровадження нових форм та

методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного

школяра.

Розв’язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних

технологій навчання. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології,

сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра,

готовність жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві.

Інтерактивні технології навчання зорієнтовані на:

створення умов для осмислення й вирішення проблем, пов’язаних із

захистом своїх прав і прав товариша; усвідомлення обов’язку і відповідальності

перед оточенням, плекання навичок культури і соціальної етики, що включать у

себе дотримання моральних принципів та норм у суспільстві, пріоритет

загальнолюдських цінностей;

соціалізацію особистості й формування в процесі виховання та

освіти, навичок активної моральної дії;

розвиток особистості, яка здатна критично оцінювати події, що

відбуваються в суспільстві.

2.1. Застосування технологій інтерактивного навчання на уроках

української мови

Сучасний урок української мови - поліфункціональне, багатоаспектне

явище; він активно впливає на розвиток пізнавальних і творчих здібностей

особистості. На уроці розкривається краса і багатство української мови та

13

створюються умови для їх засвоєння учнями й користування у своїй

комунікативній діяльності.

Розробляючи технологію навчання рідної мови, доцільно виходити з

поєднання функціонального та комунікативного підходів, що стимулює

діяльність учнів на уроці, сприяє формуванню вмінь вільно здійснювати

мовленнєве спілкування в усній і письмовій формах, доцільно використовувати

ресурси рідної мови в різних життєвих ситуаціях, застосовувати вироблені

суспільством правила мовленнєвої поведінки.

Навчаючи школярів мови, учитель повинен забезпечити раціональне

змістове наповнення своїх занять. На думку вчених, педагогічна майстерність

учителя розвивається через фундаментальні знання з фаху, високу загальну

культуру й ґрунтовну дидактичну компетентність. Організація уроку

спирається на інтерактивну технологію, яка сприяє формуванню пізнавальної

активності учнів, покращує якість навчально-виховного процесу.

Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках

української мови – це особисті асоціації, які допомагають розвинути творчі

здібності, інтелект, нестандартність мислення, уяву, фантазію, орієнтують на

пошук нових ідей ,фактів, образів тощо. При подачі нового матеріалу або

узагальненні вивченого застосовується опорна схема – блок-схема. Метод

«Прес» використовується при обговоренні дискусійних питань та проведенні

вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати власну позицію. Він

використовується на етапі закріплення нового матеріалу, коли учень повинен

аргументувати свій вибір, і на уроках розвитку зв’язного мовлення, сприяє

розвитку логічного мислення. Мовна гра «Коректор» пропонує знайти помилку,

виправити, скласти словосполучення, речення, що сприяє культурі мовлення.

«Відшукай ключ» вносить елемент гри, творчості, стимулює роботу (у

правильно записаних словах підкреслити певні букви, щоб прочитати

зашифроване). Даний метод використовується для перевірки засвоєного

матеріалу.

14

Наприклад, при вивченні фразеології у 6 класі на уроці закріплення знань

використовуємо елемент «Латка». У цій вправі дано слова: ніс, язик, вухо, губа,

зуб, – які треба вставити , щоб отримати фразеологізми.

Тримати … за вітром;

На … нічого покласти;

І за … не свербить:

Робити з …халяву;

Хоч в … стрель.

Отже, використовуючи інтерактивні методи навчання на уроці

української мови, досягається розвиток творчих здібностей особистості, її уява,

нестандартне мислення тощо.

2.2. Застосування технологій інтерактивного навчання на уроках

світової літератури

Уроки світової літератури – це напружена, науково організована й

результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі

здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки;

диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з

додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити

узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї

навчальної діяльності.

Одним із кроків підвищення ефективності уроку літератури є

впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних

технологій навчання. Саме так думає вчитель світової літератури Доманівської

ЗОШ І-ІІІст.№2 Бензар Л.В. Вона вважає, що одним із ефективних способів

залучення учнів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на

пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Гра на уроці спонукає до

думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?»,-

пошук відповідей на запитання ,що постають, активізує мислення,розвиває

кмітливість. Знання, здобуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в

готовому вигляді.15

Літературні ігри- це особливий різновид педагогічних ігор, джерело яких-

навчальний матеріал із літератури. Вони спрямовані на виховання інтересу до

предмета, формування навичок правильного,виразного читання та розуміння

прочитаного,організацію самостійної роботи з додатковою літературою,

розвиток творчих здібностей.

«Навчання у грі» можна використовувати як елемент уроку або ж як

окремий урок. Свої функції гра на уроці виконує ефективно, якщо відповідає

певним умовам, серед яких:

-  змістом гри є програмовий матеріал;

-  застосовується гра в різноманітних формах;

-  узгоджується з іншими дидактичними засобами;

-  забезпечує всебічний розвиток особистості;

-  цікава за змістом та формою і відповідає віковим особливостям учнів;

-  стимулює мотивацію навчання;

-  організовується так, щоб учні максимально використовували необхідний

матеріал.

Форм роботи,що стосуються «навчання у грі»,багато.

Найчастіше використовуються:

а) гра-драматизація. Темою гри-драматизації може бути драматичний твір

або інсценізація епічного чи ліричного твору. Відповідно до твору, покладеного

в основу такої гри, розгортається її сюжет, розподіляються ролі,відбуваються

рольові дії, реалізується ігрова атмосфера;

б)гра-конкурс «Кращий  ілюстратор твору» (або «Кращий художник

твору»). Вивчаючи той чи той твір, пропонується учням малювати ілюстрації та

їх захищати. Під час захисту слід вказати:

-Чому  саме такий епізод відтворено?

-Чим вразив цей епізод чи герой?

-Чому саме такі відтінки фарб підібрали?

в)рольова гра. Клас поділяється на дві групи, одна з них формулює

запитання,  а друга- відповіді. Сюжет рольових літературних ігор визначається 16

відповідно до змісту навчального матеріалу з літератури( вивчення художнього

твору, біографії письменника, теоретико-літературних понять). Роль-це той

образ , в який втілюється учасник рольової гри. Специфіка рольової гри полягає

в тому , що діяльність учня наповнюється новим змістом: він займає нову

позицію за уявлюваних умов ,усі його  дії й переживання визначаються роллю,

яку він виконує у грі. Найчастіше старшокласники полюбляють брати інтерв’ю

в письменника чи поета.

Процес навчання - не автоматичне вкладання певного матеріалу в голову

учня. Потрібна його напружена розумова робота, активна участь в цьому

процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання.

2.3. Застосування технологій інтерактивного навчання на уроках

іноземної мови.

Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних

закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетентності. базою

для яких є комунікативні вміння , сформовані на основі мовних знань і

навичок . Цього потребує сучасний стан міжнародних зв’язків України , вихід її

на Європейський та світовий простір осучаснення освіти . Досягнення

належних результатів неможливе без застосування та використання

інноваційних технологій.

Використання інноваційних технологій забезпечує підвищення

ефективності навчального процесу , гарантує досягнення запланованих

результатів навчання .

У процесі викладення іноземних мов , на думку вчителя німецької мови

Доманівської ЗОШ І-ІІІст.№2 Джугостранської Л.Д., варті найбільшої уваги

технології, засновані на особистісно-орієнтовному навчанні:

- розвивальне навчання;

- інтерактивне навчання ;

- креативне навчання ;

- проектна робота.

17

Сучасний учитель має бути митцем . Особливо це стосується вчителів

іноземних мов , бо вони працюють в умовах ( особливо в сільських школах ),

далеких від мовного середовища, не маючи часто контактів, зв’язків з країнами,

мову яких вивчають. Завдання вчителя іноземної мови - наблизити навчальну

ситуацію на уроці до умов сучасного життя, соціалізація учнів . З метою

розвитку інтересу до вивчення іноземної мови, урізноманітнення форм і

методів роботи в практиці і застосовуються інноваційні технології. Крім

вищезгаданого, в Доманівській ЗОШ І-ІІІст.№2 вчитель німецької мови

Джугостранська Л.Д. з метою ознайомлення з культурою країни, мова якої

вивчається, удосконаленням розмовної мови з 2011року двічі на рік організовує

екскурсійні поїздки учнів школи та району до Німеччини (за підтримки

благодійного фонду «Оранта»).

Одним з найефективніших шляхів підвищення результативності навчання

іноземних мов є рольові ігри (Rollenspiele), які дають змогу реалізувати

основний методичний принцип - комунікативне спрямування навчання. Рольові

ігри сприяють мотивації вивчення іноземної мови, допомагають врахувати

психологічно - вікові особливості дітей, їхні інтереси, сферу діяльності,

відображають особистий досвід учнів, а головне - моделюють ситуацію

реального спілкування.

Наприклад , під час повторення теми „ Погода” ( Das Wetter) можна

провести таку рольову гру : Zu ust ist heute ein Reporter aus Deutschland

gekommen . Er möchte euch intervieren . Wer wäll heute Reporter sein ? Der

Reporter muss sich vorstellen und die Fragen über das Wetter im Süden der Ukraine

stellen . Оскільки ця тема вже повторюється , учні добре і швидко відповідають

на запитання . Або : Du bist der bekannte deutsche Fußballspieler . Du bist mit

deiner Mannschaft nach Kyjiw gekommen . Du bist guter Laune und möchtest mehr

über diese schöne Stadt ertahren.

Підготовчим етапом до усного чи письмового мовлення є асоціативні ігри

(Assoziatoinspiele ) :

18

- „ Словниковий їжачок” ( „ Wortigel“ ) встромлює на свої голки або лише

певні частини мови , або , незалежно від частин мови , слова, які асоціюються з

головним словом (темою ).

- „ Словникове сонце” ( „Wortsonne“ ) дає учням змогу згадати лексику ,

утворити всі можливі словосполучення , скласти речення (і, якщо достатній

рівень знань учнів - невеликі повідомлення або ситуації). Ordne die Verben den

Wörtern in der Sonne zu . (Manchmal passen auch zwei Verben ) gehen , baden ,

fahren , liegen , besuchen, hören, legen, lernen, lesen , kochen , lanzen , segeln ,

spielen , surfen . wandern , schwimmen , züchten .

- „ Словниковий павук” ( „ Wortspinne“ ) передбачає ширше охоплення

лексики в логічній послідовності аж до складання невеликого оповідання .

Для збагачення словникового запасу учнів , повторення вивченої лексики

та зацікавлення учнів у самостійному вивченні нової лексики використовують

різноманітні словникові ігри ( Wortspiele): (Rate das Wort! Wer weiß mehr Wörter

zum Thema ? Bilde die Sätze mit einem Buchstaben ! Bilde neue Wörter ! Sammle

die Silben in Wörtern . Ein Wort in einer Reihe passt nicht. Suche Wortpaare . Was

passt zusammen ? Das Wort ist zu finden . „ Wörtersee“ . „ Das Alphabet - Spiel“ ,

„ Wörterdomino“ , „ Wörterstufen“ u. a. m

Для розвитку інтуїції, фантазії. мовної компетенції застосовують креативні

вправи - різноманітні тести Lesetest (Leseverständnistest), Grammatiktest,

Wortschatztest, Hörverständnistext, Lückentest, складання розрізненого на

частини тексту і придумання заголовку до нього .

Отримуючи знання , учні вчаться спілкуватися , розвиватися і

виховуватися . Виховна атмосфера підвищує якість навичок , їхню

результативність .

Кожна з вищезгаданих технологій цікава , корисна , пропонує для вчителя

широке поле діяльності і, залежно від фахово - психологічних особливостей

педагога та індивідуальних особливостей учнів , варта застосування,

використання в процесі викладання іноземних мов. Використання інноваційних

технологій сприяє вирішенню поставлених перед сучасною школою завдань, 19

реалізації особистісних якостей учнів - креативних ( творчих ), когнітивних

(пізнавальних ), діяльнісних (сприяють соціалізації школярів ).

20

Висновки

Процес навчання - не автоматичне вкладання певного матеріалу в голову

учня. Потрібна його напружена розумова робота, активна участь у цьому

процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання.

Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи

застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на початку

радянської педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та

бригадне навчання 20-х років).

Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все –

підвищення "ККД" процесу засвоєння інформації. За даними американських

вчених, під час лекції учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час читання

– 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під

час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає інших чи

відразу застосовує знання – 90%. Як бачимо, відносно пасивні методи навчання

(коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають на рівень (в 5-10

разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні. Під час інтерактивного

навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе

активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо

для старшокласників). Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що

сприяє його ефективності.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при

правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.

На мою думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні

навчаються ефективній роботі в колективі. На жаль, навіть старшокласники

часто не мають цих навиків (це помічає кожен педагог-практик, коли

відбувається підготовка до якогось позакласного заходу і починаються "цікаві"

процеси в колективі: спочатку всі претендують на роль лідера, а коли доходить

до реального продукування ідей і їх втілення в життя, клас стає пасивним і всі

чекають на зовнішнє керівництво. В слабкоорганізованому класі колектив

відразу пасивний, керівника доводиться призначати "згори", але обов’язково 21

знайдеться "непокірний". Тобто не відбувається нормального процесу

розподілу ролей, взаємодії, прийняття рішень та їх виконання. Учні не здатні

мислити, оскільки не вміють, а не вміють тому, що їх не навчили

співпрацювати. А саме ці навички будуть корисними і постійно

застосовуваними в дорослому житті. При правильному, спланованому і

систематичному застосуванні інтерактивних методів цю проблему можна

розв’язати.

Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно-зорієнтованого

навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як

частини колективу, своєї ролі і потенціалу.

Такий урок приносить задоволення - налагоджена співпраця вчителя і

учнів. Учні не бояться висловлювати свою думку, вступати в дискусію. Для них

властива ініціативність, самостійність суджень у прийнятті рішень, вони у

спілкуванні вільні та розкуті, а головне-ростуть справжніми людьми.

Підготовка до таких уроків забирає багато сил і часу, але методична

творчість учителів - це потреба сучасної української школи.

22

Список використаних джерел

1.  Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа.

– 2001. - №9.

2. Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002.

–№5-6.

3. Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку

систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. //

Відкритий урок. – 2002. –№5-6.

4. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку

творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.

5. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні

технології. К, 2000. – 368 с.

6. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.

7. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія

і практика. – К., 2002. – 136.

8. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний

аспект // Українська мова і література. – 2003. - №48.

9. Фасоля А.М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання //

Українська мова і література. – 2003. - №46.

10. http://shkola.ostriv.in.ua

11. http://alta.ucoz.ua/

23

Додаток №1

Особливості інтерактивного навчання у порівнянні з традиційним:

АСПЕКТИ ТРАДИЦІЙНЕ ІНТЕРАКТИВНЕ

Організаційний

1.Чіткість структури, впорядкованість діяльності 2.Монологічність3.Відсутність спілкування4.Не потребує попереднього розподілу ролей

5.Тиша6.Постійне робоче місце7.Педагог керує діяльністю учнів

1.Структура змінюється в залежності від ситуації2.Говорять всі3.Спілкуються всі4.Потребує попереднього розподілу ролей та інструктажу щодо їх виконання5.Робочий шум6.Зміна місць7.Самоврядування

Дидактичний

1.Навчає педагог2.Однаковий темп, однаковий матеріал, однакові завдання3.Мало самостійності4.Співпраця відсутня

1.Навчають учні2.Різний темп, різний матеріал,різні завдання3.Повна самостійність4.Співпраця – основа навчання

Розвивальний

1.Учень – об’єкт2. Усереднення здібностей учнів3.Систематичний характер навчання4.Розвиток логічного мислення

5.Відсутність самопрезентації, невміння виступати

1.Учень – суб’єкт2. Здійснення індивідуального підходу3.Спонтанний характер

4. Розвиток логічного, творчого, критичного мислення5.Навчання виступати, аргументувати, обґрунтовувати, доводити власну точку зору

Виховний

1.Відповідальність за себе2.Неуміння працювати в команді

1. 3.Авторитарність

1.Відповідальність за групу2.Уміння працювати в команді3.Паритетність, партнерство

24

Додаток №2

Схема «Піраміда навчання»

25

Мотивація

Оголошення теми та очікуваних результатів

Надання необхідної інформації

Інтерактивна вправа

Рефлексія результатів

Підсумки

Додаток №3

Орієнтовна структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій

26

Сфокусувати увагу дітей на проблемі

та викликати інтерес до теми

за допомогою проблемних питань визначити тему, завдання

нагадати про оцінювання

Забезпечити розуміння учнями змісту їх діяльності

під час заняття

коротка розповідь бесіда Мозковий штурм Мікрофон Криголам

Дати інформацію для опрацювання за короткий час

міні-лекція читання тексту підручника робота з додатковим

матеріалом (наочності, презентації, картки)

Засвоєння навчального

матеріалу

інструктування учнів щодо правил дії та часу

об’єднання в групи виконання завдання презентація роботи

Підбиття підсумків засвоєних знань, пошук проблеми,

планування перспективи та

корекції

індивідуальна робота/ в парах/в групах

усна розповідь письмовий звіт колективне обговорення

Усвідомлення отриманих результатів

описовий коментар зробленого

знайти причини прогалин розробити перспективні

завдання щодо їх подолання